Налоговая справка ГФС
Світлана 25-11-2015 17:13
Доброго дня. Юр. особа , спрощена си-ма обліку (4%). На наш р/р прийшла виручка в іноземній валюті 9910 євро. Інвос на суму -10000,00євро . 90 євро знято як послуги банків-посередників.
Запинання.1, Єдиний податок ми сплачуємо із коштів, які надійшли на р/р , тобто 9910євро, чи все-таки із 10000.
2. Ми сплачуємо єдиний податок по курсу нац банку, чи по комерційному курсу(курс по якому нам банк продав валюту)..
3 Єдиний податок ми нараховуємо по надходженні валюти на валютний рах, чи по надходженню коштів на наш р/р. Дякую
Діє до 04.12.2015 включно.
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі - НБУ) на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Разом з цим абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 581) на період з 04 вересня 2015 року до 04 грудня 2015 року включно встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 581 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі - розподільчий рахунок).
Обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті здійснюється уповноваженим банком у розмірі 75 відсотків без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання (абзаци другий, сімнадцятий – двадцять перший п. 2 Постанови № 581).
Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.
Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.
Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі - НБУ) на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Разом з цим абзацом першим п. 2 постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 581) на період з 04 вересня 2015 року до 04 грудня 2015 року включно встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим п. 2 Постанови № 581 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі - розподільчий рахунок).
Обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті здійснюється уповноваженим банком у розмірі 75 відсотків без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання (абзаци другий, сімнадцятий – двадцять перший п. 2 Постанови № 581).
Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.
Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.
Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юлия 25-11-2015 17:9
Доброго дня! Зверталися з запитанням: "ФОП на 2 групі єдиного податку звіт по ЕСВ дод. 5 за 2013 рік подало з заповненою 1 табл., а потрібно було заповнити 2 табл., виявили 20.11.15. Оплати в 2013 році були на вірні реквізити. Як нам скасувати звіт за 2013 рік?"
Ви надали таку відповідь:"Зверніться до ДПІ за місцем обліку ФОП для написання заяви про визнання даного звіту неактуальним. Після надання доступу Пенсійним фондом України необхідно буде перездати звіт за 2013 рік."
ПФУ зобовязаний буде надати доступ щоб перездати звіт після такої заяви? Ще цікавить у разі якщо вдасться цей звіт перездати які штрафні санкції буде накладено на ФОП якщо зараз там висить недоїмка, хоча оплати були на вірні реквізити і в повному обємі? і чи буде адмін.штраф?
Звіт можливо перездати за 2013 рік тільки після визнання неактуальним вже поданого звіту.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, частину одинадцяту ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) доповнено п. 7 згідно з яким за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.
Частиною першою ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання річного звіту по єдиному внеску за період до 2014 року до ФОП не застосовуються.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності з 1 січня 2015 року, частину одинадцяту ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) доповнено п. 7 згідно з яким за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.
Частиною першою ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання річного звіту по єдиному внеску за період до 2014 року до ФОП не застосовуються.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ірина 24-11-2015 21:41
Доброго дня! Недавно зверталась до Вас з питанням, Ви надали мені відповідь, за що вдячна:
Юридична особа,система оподаткуванння-Фіксований сільськогосподарський податок,(спец.режим), продаємо власновирощену продукцію, податківці заставляють нас відокремлювати в накладних відеречка (в яких продаємо) від капусти , і відповідно в спецдекларації показувати власновир. прод. а в загальній відеречка.На відеречках ми нічого не заробляємо. Списую на 23 рах. (вирощування та зберігання), так само як сіль, етикетки, електроенергію, опл.праці..ітд. Контрагенти яких ми не хочемо втрачати відмовляються приймати накладні де відокремлені відра та продук.,( я пропонувала писати в кілограмах), мотивують тим що як тоді бути ЇМ з відрами,поставлять на прихід а далі що? Поскільки 23 рах. призначений для узагальнeння інформації про витрати нa виробництво продукції, відображають фактичну виробничу собівартість завершеної виробництвом продукції; я не розумію чому ми повинні відділяти.. В якому КОДЕКСІ та по яким НОРМАТИВАМ шукати відповідь? Чи ПРАВОМІРНО нас заставляють це робити, тому що сказали що потрібно мені відділити ще з продажу 2014р.відповідно це штрафи. Я в бухгалтерії-початківець, надіюсь на розуміння. Дякую
(17.11.2015 21:51) Ірина
Якщо собівартість відеречок не включається в загальну суму реалізації товару, тобто капуста в відеречках реалізується без врахування ціни відеречок, то продавцю непотрібно розділяти дану накладну на капусту та відеречка.
Також продавцю необхідно окремо виписати податкову накладну з визнанням умовної реалізації відеречок не нижче звичайної ціни у разі якщо відеречка придбані з ПДВ.
Якщо в накладній на реалізацію сільськогосподарських товарів собівартість відеречок включена в загальну суму реалізації капусти, то відеречка необхідно виділити окремою накладною оскільки вони не являються сільськогосподарською продукцією відповідно ст. 209.7 Кодексу.
Виникло питання : етикетки які наклеюїмо на відеречка, сіль, електроенергія ітд.теж не с/г, і їх виділяти? Якось нерозумно. Дякую за увагу.
Дякуємо за запитання! Для надання вичерпної інформації по Вашому питанню просимо зателефонувати до відділу адміністрування ПДВ ГУ ДФС у Черкаській області до Дмитра Юрійовича за телефоном (0472) 33-91-61
Головне управління ДФС у Черкаській області
Бухгалтер 24-11-2015 16:45
Чи потрібно зберігати первинні документи по закінченню строку в 1095 днів, якщо через мораторій на проведення перевірок їх не проводили?
Відповідно до п.44.3 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Проте деякі строки зберігання документів застосовуються із застереженнями згідно з п. 2.11 наказу Мінюста України від 12.04.2012 №578/5. Так, наприклад, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах (касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо) мають примітку «За умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства…».
Головне управління ДФС у Черкаській області
Бухгалтер 24-11-2015 16:42
Якщо підприємство переобладнало кімнату (стіни обшили металом, зробили перегородку) це важається поточний ремонт чи це модернізація будівлі, куди відносити витрати на поточні чи на збільшення балансової вартості основних засобів?
Відповідно до стандартів ведення бухгалтерського обліку вартість таких робіт відноситься на збільшення балансової вартості основних засобів.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Вероніка 24-11-2015 16:7
У повідомленні про прийняття працівника на роботу допущено помилку. А саме замість категорії 2 вказали категорію 1. Хочемо податі скасовуюче, а також одразу початкове повідомлення без помилки.
Підкажіть, якою датою буде відображатись прийняття повідомлення (датою попереднього повідомлення чи датою виправлення помилки)? Тобто чи буде це вважатись несвоєчасним поданням повідомлення? Та чи буде це штрафуватись?
Відповідно до норм Постанови № 413, державна фіскальна служба лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України.
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (тобто територіальна інспекція праці).
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пропонуємо Вам звернутися до територіальної інспекції праці за місцем Вашого обліку.
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (тобто територіальна інспекція праці).
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пропонуємо Вам звернутися до територіальної інспекції праці за місцем Вашого обліку.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Вероніка 24-11-2015 16:7
У повідомленні про прийняття працівника на роботу допущено помилку. А саме замість категорії 2 вказали категорію 1. Хочемо податі скасовуюче, а також одразу початкове повідомлення без помилки.
Підкажіть, якою датою буде відображатись прийняття повідомлення (датою попереднього повідомлення чи датою виправлення помилки)? Тобто чи буде це вважатись несвоєчасним поданням повідомлення? Та чи буде це штрафуватись?
Відповідно до норм Постанови № 413, державна фіскальна служба лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених статтею 24 Кодексу законів про працю України.
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (тобто територіальна інспекція праці).
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пропонуємо Вам звернутися до територіальної інспекції праці за місцем Вашого обліку.
Статтею 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (тобто територіальна інспекція праці).
При цьому штрафи, зазначені у частині другій статті 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пропонуємо Вам звернутися до територіальної інспекції праці за місцем Вашого обліку.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Анатолий 24-11-2015 15:23
Физическое лицо другого государства получило посвидку на временное проживание в Украине. необходим ли данному лицу идентификационный номер, в частности для аренды банковского сейфа
Ідентифікаційний номер, або Реєстраційний номер облікової картки платника податків — це елемент Державного реєстру фізичних осіб України, який надається фізичним особам-платникам податків та інших обов'язкових платежів та зберігається за ними протягом усього їхнього життя.
У документі зазначається десятизначний номер з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Фізична особа, що має об'єкти оподаткування чи обов'язки зі сплати податків й інших обов'язкових платежів, має зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб і отримати реєстраційний номер облікової картки. Він є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі, укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів, відкриття рахунків в установах банків. Обов'язкове використання реєстраційного номера облікової картки необхідне фізичній особі, якщо вона є засновником юридичної особи, а також, при оформлені податкового кредиту.
Тобто, наприклад, при здійсненні операцій із купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна Вам необхідно буде використовувати реєстраційний номер облікової картки платника податків, при працевлаштуванні на роботу, отриманні доходів також необхідно буде використовувати реєстраційний номер облікової картки. Що стосується застосування реєстраційного номеру на оренду банківського сейфу, пропонуємо Вам звернутися у фінансову установу де Ви плануєте скористатися послугою оренди і відповідно взнати їхні вимоги щодо пред’явлення реєстраційного номеру.
У документі зазначається десятизначний номер з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Фізична особа, що має об'єкти оподаткування чи обов'язки зі сплати податків й інших обов'язкових платежів, має зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб і отримати реєстраційний номер облікової картки. Він є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі, укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів, відкриття рахунків в установах банків. Обов'язкове використання реєстраційного номера облікової картки необхідне фізичній особі, якщо вона є засновником юридичної особи, а також, при оформлені податкового кредиту.
Тобто, наприклад, при здійсненні операцій із купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна Вам необхідно буде використовувати реєстраційний номер облікової картки платника податків, при працевлаштуванні на роботу, отриманні доходів також необхідно буде використовувати реєстраційний номер облікової картки. Що стосується застосування реєстраційного номеру на оренду банківського сейфу, пропонуємо Вам звернутися у фінансову установу де Ви плануєте скористатися послугою оренди і відповідно взнати їхні вимоги щодо пред’явлення реєстраційного номеру.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юлия 24-11-2015 15:17
Добрый день. Может ли предприниматель на общей системе включить уплаченный авансовый платеж по ЕСВ 34,7% в состав расходов?
Відповідно до пп. 177.4.3 п.177.4 ст. 174 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юлия 24-11-2015 15:17
Добрый день. Может ли предприниматель на общей системе включить уплаченный авансовый платеж по ЕСВ 34,7% в состав расходов?
Відповідно до пп. 177.4.3 п.177.4 ст. 174 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юлия 24-11-2015 15:15
Добрый день. Может ли предприниматель на общей системе включить уплаченный авансовый платеж по ЕСВ 34,7% в состав расходов?
Відповідно до пп. 177.4.3 п.177.4 ст. 174 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.
Головне управління ДФС у Черкаській області
СТОВ АФ "Нововознесенська" 26-11-2015 9:31
Показник «Кількість застрахованих осіб, у звітному періоді, яким нараховані виплати» зазначається в основних реквізитах заголовної частини таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435). Він включає осіб, за яких подаються вiдомостi до системи персонiфiкованого облiку.
Так, в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 персоніфіковано по кожному працівникові відображається сума нарахованої заробітної плати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо, зокрема протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди (п. 9 розд. IV Порядку № 435).
Проте, працівнику чи іншій фізичній особі, у зв’язку з відпусткою без збереження зарплати, перебуванням повний місяць на лікарняному, який буде оплачено в наступному місяці, чи відсутністю доходу, оскільки відпускні були нараховані в попередньому місяці, у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 зазначаються тільки кількість днів, відповідно до показника «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати» таблиці 1 додатка 4 до Порядку № 435 такі особи не включаються.
Головне управління ДФС у Черкаській області