Налоговая справка ГФС
Лілія 19-11-2015 15:43
Доброго дня! Зверталась за консультацією за номером 0800-501-007, відповідь надали частково, розмістили моє запитання на офіц сайті фіскальної служби, повідомили номер мого запитання, та сказали слідкувати, коли будуть коментарі до запитання. Як на сайті фіскальної служби знайти де розміщено моє запитанна, в який розділ меню потрібно заходити?
Надаємо ссилку на загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс інформаційно-довідкового департаменту ДФС України до якого ви звертались з запитанням http://zir.sfs.gov.ua/main.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ореста 19-11-2015 15:18
доброго дня! ОСББ має невиробничі основні засоби, які мали бути показані в річному податковому звіті неприбуткових організацій 2 роки тому. Зараз хочемо подати корегуючі звіти. Які наслідки(штрафи, санкції) можна очікувати? Дякую
Якщо подання уточнюючого звіту за минулий період тягне за собою збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток, то відповідно до ст. 50 ПКУ платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку та пені.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Лілія 19-11-2015 13:9
Доброго дня! Фон на 2 групі єдиного податку, має найманих працівників. За вересень місяць було недоплачено ЄСВ за найманих працівників. У листопаді від податкової надійшов лист, про дану недоплату. Які штрафні санкції буде примінено до ФОП, чи може бути застосований адмін штраф? Яким законом чи іншим законодавчим документом це підтверджується?
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄВ. Підставою для прийняття такого рішення є акт (документальної або камеральної перевірки) фіскального органу (крім коригувань по тимчасовій втраті працездатності).
Водночас, відповідно до статті 26 Закону № 2464 та статті 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність несуть відповідальність за порушення порядку нарахування ЄВ.
Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які провадять незалежну діяльність, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, які протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які провадять незалежну діяльність, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян.
Водночас, відповідно до статті 26 Закону № 2464 та статті 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність несуть відповідальність за порушення порядку нарахування ЄВ.
Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які провадять незалежну діяльність, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, які протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які провадять незалежну діяльність, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Анна 19-11-2015 10:6
Практиканти ВПУ проходили практику квітень-червень 2015р. та вересень-жовтень 2015р. Договір на проходження практики підписано з ВПУ. Питання:
1. Донараховувати ЄСВ за травен-червень та вересень 2015р.?
2. За неподання повідомлення про прийняття на проходження практики отримаємо штаф за кожного практиканта як за працівника?
1. Так, потрібно донарахувати ЄСВ.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці та працівники.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108) та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини четвертої ст. 53 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060 - ХІІ «Про освіту» на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.
Законом України від 10 лютого 1998 року № 103/98 - ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі – Закон № 103) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.
Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (далі – Порядок), учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.
Згідно з п. 10 Порядку з моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню на однакових умовах з відповідними працівниками підприємства.
Тобто учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.
Також п. 17 Порядку встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і типову форму договору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 20.
У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.
Отже, суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску і єдиний внесок у цьому випадку нараховує підприємство.
2. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення № 236).
Пунктом І Положення № 236 встановлено, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Положення № 236).
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі – Положення № 423), відповідно до п. 1 якого, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.
Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення № 423).
Також, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103 п. 4 Положення № 423).
Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем по розробці постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) Мінсоцполітики.
Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до норм Постанови № 413 ДФС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яке належить до компетенції Мінсоцполітики.
Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з викладеного, інформування та надання роз’яснень стосовно законодавства про працю належать до компетенції Мінсоцполітики.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці та працівники.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108) та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини четвертої ст. 53 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060 - ХІІ «Про освіту» на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.
Законом України від 10 лютого 1998 року № 103/98 - ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі – Закон № 103) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.
Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (далі – Порядок), учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.
При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.
Згідно з п. 10 Порядку з моменту розподілу учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню на однакових умовах з відповідними працівниками підприємства.
Тобто учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.
Також п. 17 Порядку встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і типову форму договору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 20.
У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.
Отже, суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску і єдиний внесок у цьому випадку нараховує підприємство.
2. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення № 236).
Пунктом І Положення № 236 встановлено, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Положення № 236).
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі – Положення № 423), відповідно до п. 1 якого, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.
Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення № 423).
Також, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (п.п. 103 п. 4 Положення № 423).
Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем по розробці постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413) Мінсоцполітики.
Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до норм Постанови № 413 ДФС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), яке належить до компетенції Мінсоцполітики.
Крім цього, ст. 259 КЗпП визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з викладеного, інформування та надання роз’яснень стосовно законодавства про працю належать до компетенції Мінсоцполітики.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ирина 18-11-2015 12:11
За результатами серпня 2015 юридичною особою не платником ПДВ було перевищено обсяг неоподатковуваних операцій 1 млн. грн. Бухгалтер про це не сповістила. і підприємство продовжувало працювати.
Виявили 01.11.2015.
Підкажіть як розрахувати суму штрафу?
Оборот за останні 12 місяців станом на 01.09.2015 складав: 1 078 000 грн.
Оборот на дату виявлення 01.10.2015 складає: 1 362 000 грн
Цікавить питання, коли ми подаємо заяву прореєстрацію яка формула нарахування штрафу в нашому випадку.
Будемо дуже вдячні за будь-яку поміч.
Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та порядку, передбаченими статтею 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу Заяву, така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Тобто, якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник податку на додану вартість, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.
Тобто в Вашому випадку контролюючий орган самостійно визначить суму штрафу.
Тобто, якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник податку на додану вартість, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.
Тобто в Вашому випадку контролюючий орган самостійно визначить суму штрафу.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Инна 18-11-2015 11:30
Самозанятой особе в 3-ем квартале предоставил услуги частный предприниматель, которые не включили в 1ДФ, Если сдать уточненный отчет будет начислен штраф и если да, в каком размере? Спасибо
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення граничного строку його подання.
Щодо відповідальності, то згідно з п. 119.2 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи, не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.
Щодо відповідальності, то згідно з п. 119.2 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи, не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.
Головне управління ДФС у Черкаській області
ирина,бухгалтер ПП 18-11-2015 11:29
Добрый день.В 2014году предприятие купило автомобиль балансовая стоимость 216т.грн.,в декабре 2015года планируем его реализовать,остаточная стоимость 60164,00 грн.,при реализации автомобиля как правильно начислять НДС
Відповідно до абз.2 п.188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957, передбачено, що у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій – виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.
Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957, передбачено, що у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійсненні контрольованих операцій – виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана 18-11-2015 11:19
Добрый день!
Подскажите, пожалуйста, если фирма на общей системе налогообложения (вид деятельности - оптовая торговля парфюмерными и косметическими изделиями) собирается импортировать сухие корма для животных и консервы - какой это вид деятельности и нужно ли для этого специальные разрешения. Спасибо
Державна фіскальна служба не уповноважена обирати для платників податків види діяльнотсті із КВЕД, тому пропонуємо Вам звернутися до Державного реєстратора юридичних осіб. Якщо Ви перебуваєте на обліку в м. Черкасах, зверніться до Реєстраційної служби за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 170.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ірина 17-11-2015 21:51
Доброго дня! Юридична особа,система оподаткуванння-Фіксований сільськогосподарський податок,(спец.режим), продаємо власновирощену продукцію, податківці заставляють нас відокремлювати в накладних відеречка (в яких продаємо) від капусти , і відповідно в спецдекларації показувати власновир. прод. а в загальній відеречка.На відеречках ми нічого не заробляємо. Списую на 23 рах. (вирощування та зберігання), так само як сіль, етикетки, електроенергію, опл.праці..ітд. Контрагенти яких ми не хочемо втрачати відмовляються приймати накладні де відокремлені відра та продук.,( я пропонувала писати в кілограмах), мотивують тим що як тоді бути ЇМ з відрами,поставлять на прихід а далі що? Поскільки 23 рах. призначений для узагальнeння інформації про витрати нa виробництво продукції, відображають фактичну виробничу собівартість завершеної виробництвом продукції; я не розумію чому ми повинні відділяти.. В якому КОДЕКСІ та по яким НОРМАТИВАМ шукати відповідь? Чи ПРАВОМІРНО нас заставляють це робити, тому що сказали що потрібно мені відділити ще з продажу 2014р.відповідно це штрафи. Я в бухгалтерії-початківець, надіюсь на розуміння. Дякую
Якщо собівартість відеречок не включається в загальну суму реалізації товару, тобто капуста в відеречках реалізується без врахування ціни відеречок, то продавцю непотрібно розділяти дану накладну на капусту та відеречка.
Також продавцю необхідно окремо виписати податкову накладну з визнанням умовної реалізації відеречок не нижче звичайної ціни у разі якщо відеречка придбані з ПДВ.
Якщо в накладній на реалізацію сільськогосподарських товарів собівартість відеречок включена в загальну суму реалізації капусти, то відеречка необхідно виділити окремою накладною оскільки вони не являються сільськогосподарською продукцією відповідно ст. 209.7 Кодексу.
Також продавцю необхідно окремо виписати податкову накладну з визнанням умовної реалізації відеречок не нижче звичайної ціни у разі якщо відеречка придбані з ПДВ.
Якщо в накладній на реалізацію сільськогосподарських товарів собівартість відеречок включена в загальну суму реалізації капусти, то відеречка необхідно виділити окремою накладною оскільки вони не являються сільськогосподарською продукцією відповідно ст. 209.7 Кодексу.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ирина 17-11-2015 21:17
Доброго дня! Юридична особа,система оподаткуванння-Фіксований сільськогосподарський податок,(спец.режим), продаємо власновирощену продукцію, податківці заставляють нас відокремлювати в накладних відеречка (в яких продаємо) від капусти , і відповідно в спецдекларації показувати власновир. прод. а в загальній відеречка.На відеречках ми нічого не заробляємо. Списую на 23 рах. (вирощування та зберігання), так само як сіль, етикетки, електроенергію, опл.праці..ітд. Контрагенти яких ми не хочемо втрачати відмовляються приймати накладні де відокремлені відра та продук.,( я пропонувала писати в кілограмах), мотивують тим що як тоді бути ЇМ з відрами,поставлять на прихід а далі що? Поскільки 23 рах. призначений для узагальнeння інформації про витрати нa виробництво продукції, відображають фактичну виробничу собівартість завершеної виробництвом продукції; я не розумію чому ми повинні відділяти.. В якому КОДЕКСІ та по яким НОРМАТИВАМ шукати відповідь? Чи ПРАВОМІРНО нас заставляють це робити, тому що сказали що потрібно мені відділити ще з продажу 2014р.відповідно це штрафи. Я в бухгалтерії-початківець, надіюсь на розуміння. Дякую
Якщо собівартість відеречок не включається в загальну суму реалізації товару, тобто капуста в відеречках реалізується без врахування ціни відеречок, то продавцю непотрібно розділяти дану накладну на капусту та відеречка.
Також продавцю необхідно окремо виписати податкову накладну з визнанням умовної реалізації відеречок не нижче звичайної ціни у разі якщо відеречка придбані з ПДВ.
Якщо в накладній на реалізацію сільськогосподарських товарів собівартість відеречок включена в загальну суму реалізації капусти, то відеречка необхідно виділити окремою накладною оскільки вони не являються сільськогосподарською продукцією відповідно ст. 209.7 Кодексу.
Також продавцю необхідно окремо виписати податкову накладну з визнанням умовної реалізації відеречок не нижче звичайної ціни у разі якщо відеречка придбані з ПДВ.
Якщо в накладній на реалізацію сільськогосподарських товарів собівартість відеречок включена в загальну суму реалізації капусти, то відеречка необхідно виділити окремою накладною оскільки вони не являються сільськогосподарською продукцією відповідно ст. 209.7 Кодексу.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Світлана 16-11-2015 22:10
Юр. особа-3 група. В податковій декларації платника єдиного податку в графі 8 допущено помилку-( сума єдииного податку за минулий період в попередній декларації- 4000,грн, проставлено суму,яка фактично була сплачена 5000,00грн(1000грн було сплачено авансом на 3 квартал).
В результаті 9 графа - помилка.
Графа1,2, Загальна сума доходу та 7 - 7.2 Сума єдиного податку за податковий період-правильно вказані.
Питання, чи можна подати уточнюючу декларацію і чи призведе це до штрафних санкці, адже дана помилка не призводить до збільшення зобовязань.
2/Звіт подано в електронному вигляді, квитанція 2 вказує, що пакет прийнято - чому в електронному варіанті подачі звітів ці графи не перевіряються?
Подати уточнюючу декларацію можна. В розділі ІV. "Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок" данної декларації передбачено виправлення помилок в раніше поданій неправильній декларації. Штрафні санкції будуть виникати у разі збільшення податкового зобов'язання по єдиному податку.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Бухгалтер 19-11-2015 19:46
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
Головне управління ДФС у Черкаській області