Налоговая справка ГФС
Сміян М.П. 09-09-2013 15:33
Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи — підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» (далі — Перелік № 827), належать:
- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
- сировина піщано-гравійна (пісок);
- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
- інші корисні копалини, не включені до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, фізична особа-підприємець — платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання, які здійснюють їх видобуток.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
ПП Пономаренко 09-09-2013 15:31
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Підпунктом 292.11.3 п. 292.11 ст. 292 зазначеного Кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Згідно з п. 292.6 цієї статті датою отримання доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку, дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг).
Таким чином, сума фінансової допомоги, отриманої на поворотній основі і не повернутої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу фізичної особи-підприємця — платника єдиного податку. Такий дохід включається до того звітного податкового періоду, в якому закінчився термін повернення (12 календарних місяців з дня її отримання).
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
На інтернет – конференцію 09-09-2013 15:29
Згідно з п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до територіального органу Міндоходів України заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 зазначеного Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 295.8 ст. 295 Податкового кодексу встановлено, що у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до територіального органу Міндоходів України подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Приватний підприємець Куліченко Яніна 09-09-2013 15:15
Відповідно до п. 298.4 ст. 298 Податкового кодексу у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Територіальний орган Міндоходів України вносить зміни до раніше виданого свідоцтва в день подання платником єдиного податку заяви.
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності платники єдиного податку першої і другої груп подають заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. А платники єдиного податку третьої і п’ятої груп заяву подають разом із податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися зміни.
За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено та отримано нове за наявності у такого платника обставин, визначених у п. 299.12 ст. 299 Податкового кодексу, зокрема, у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця.
До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається територіальному органу Міндоходів України в день отримання нового свідоцтва (п. 299.13 зазначеної статті).
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Микола 09-09-2013 14:45
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
ФОП Гладун 09-09-2013 14:39
Відповідно до п. 296.8 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до територіального органу Міндоходів України податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 та 296.6 цієї статті і не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.
Для отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «довідково» та у полі «місяць» рядка 2 розділу І «Загальні відомості» декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця та останнього місяця (включно), за який подається така декларація. Також у полі «рік» цього рядка арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.
Для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Податковим кодексом не визначено термін подання декларації з позначкою «довідково».
Отже, за власним рішенням фізичною особою — підприємцем для отримання довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, подається декларація платника єдиного податку з позначкою «довідково».
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Маруніч Яків Степанович, Суми 09-09-2013 14:16
Відповідно до ст. 4 Закону України від 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 2343) арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності.
Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому Законом № 2343, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.
Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа — підприємець.
Таким чином, фізична особа, яка здійснює діяльність арбітражного керуючого, не може бути підприємцем у межах такої діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Дорошенко Г. 09-09-2013 14:11
Відповідно до пп. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (далі — Податковий кодекс) однією з умов перебування фізичних осіб — підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є зобов’язанням, що складається з правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Таким чином, якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.
Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи надає послуги згідно з договором, яким визначено, що замовником є юридична особа — неплатник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Микола 09-09-2013 11:57
Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі –ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).
Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПКУ).
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (абз. перший пп.44.3 ст.44 ПКУ).
Тобто, при заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п.44.1 ст.44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти органи державної податкової служби під час проведення перевірок, згідно із пп.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПКУ.
Відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ.
Також, платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п.297.3 ст.297 ПКУ).
При відсутності первинних документів на товар, який придбавався платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п.127.1 ст.127 ПКУ та на суму податкового боргу нараховується пеня після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Юлия 09-09-2013 10:45
Головне управління ДФС у Черкаській області
світлана 07-09-2013 21:50
Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Лариса Василівна 09-09-2013 15:38
Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань землі.
Нормами пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 цього Кодексу визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам — підприємцям) бути платниками єдиного податку.
Обмежень щодо надання в оренду земельних площ фізичною особою зі сплатою відповідних податків та з одночасним здійсненням діяльності на спрощеній системі оподаткування з урахуванням вимог, встановлених ст. 291 Податкового кодексу, чинним законодавством не передбачено.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області