Налоговая справка ГФС

Доброго дня. Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень
     У 2014 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1710 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1218 грн. х 1,4)
     Відповідно до пп.14.1.48 п. 14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
     У Вашому випадку податкова соціальна пільга буде застосовуватись.

Дякуємо за запитання.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 188 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Постанова) затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.
     Марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва запроваджуються з 01.09.2013 року (п. 2 Постанови).
     Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої ст. 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (у редакції, яка діє до 04.07.2014) у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
     Отже, у зв’язку з веденням в дію марок акцизного податку нового зразка переклеювати акцизні марки на алкогольні напої та тютюнові вироби, що перебувають в обігу не потрібно.

Дякуємо за запитання.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Продавать или не продавать это решение Вашего
руководства.Разница между продажной
стоимостью и остаточной стоимостью является
доходом предприятия. Этот доход учитывается
при заполнении налоговой декларации по
прибыли.А также при реализации возникает ПДВ
20% от сумы реализации.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня! Згідно чинного законодавства з  01.07.2014року ви мали зробити інвентаризацію в кассовому апараті . Та ввести в касовий аппарат  коди товарів та відповідно їх ціну.Отже такої помилки як ви пишете бути не може.Тому,що ціна

товару не вводиться окремо. Нагадуємо, у разі торгівлі  алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни до суб’єктів господарювання застосовується штраф в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 5 тис. грн.

За торгівлю алкогольними напоями без ліцензій до суб’єктів господарювання застосовується штраф в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень;

Відповідальність за зазначені та інші порушення передбачена статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995р. №481/95-BP.

Крім того, за обіг фальсифікованої алкогольної продукції передбачена кримінальна відповідальність.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

згідно з пунктом 8 статті 9 Закону №2464 фізичні особи-підприємці, які мають найманих працівників зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платників єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Водночас, на суму заборгованості нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати включно. Щоб повернути кошти перераховані не на відповідний рахунок потрібно подати до податкової інспекції заяву з копіями платівок про сплату.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відповідно до якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
      Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України із змінами та доповненнями податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
     Згідно із пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
     У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня, Ольго.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Середній заробіток за період мобілізації звільнили від оподаткування. Прибутковий податок не утримується.

Нарахований середній заробіток слід відобразити у формі 1 ДФ. Оскільки його суму не обкладають податком на доходи на підставі пп. 165.1.1 ПКУ, у кварталі нарахування (виплати) середньої зарплати потрібно відобразити з ознакою доходу -128-

Дякуємо за Ваше запитання.

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Звертаємо Вашу увагу, що Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно- мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 р. № 1275 - VІІ набув чинності 8 червня 2014р. Мобілізовані підприємці та особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, на весь період військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО, єдиного податку та ЄСВ, за умови, що такі самозайняті особи не мають найманих працівників.

Цим же законом внесено зміни до ч.3 ст.119 КЗпП: За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (Порядок поки що відсутній). Передбачено, що на суми компенсацій з бюджету мобілізованих працівників не нараховується ЄСВ та не з них утримується ЄСВ та ПДФО. При цьому застосовується цей порядок з першого дня оголошення мобілізації й протягом усього особливого періоду, тобто починаючи з 18.03.2014 р.

Дякуємо за питання

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

На ваше питання повідомляємо. Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку є:1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі;2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. Але для деяких операцій встановлено особливості, а саме п. 292.4 ПКУ визначає наступне: доходом платника єдиного податку за операціями з надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Доцільно розглянути наведенні договори та порівняти з договором комісії. Відповідно до ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Статтею 1002 ЦКУ встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Водночас договір комісії визначено ст. 1011 ЦКУ як договір, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленому у договорі комісії.

Дякуємо за питання

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Умови тa порядок нарахування i сплати єдиного внеску визначенo Законом України вiд 08.07.2010р. № 2464-VI «Пpo збір тa облік єдиного внеску нa загальнообов'язкове державнe соціальне страхування».

Вiдповідно дo п. 4 частини першої cт. 4 цьогo Закoну фізичні особи — підприємці, y тoму числі ті, якi обрaли спрощену систему оподаткування, є платникaми єдиного внеску.

Згіднo з частиною четвертою вищезазначeної статті звільняються вiд сплати зa себе єдиного внеску фізичні осoби — підприємці, якi обрали спрощену систему оподаткування, якщo вoни є пенсіонерами за віком абo інвалідами тa отримують відповідно дo закону пенсію aбо соціальну допомогу. Тaкі особи мoжуть бyти платниками єдиного внеску виключнo зa умови їхньoї добровільної участі в системі загальнообов'язковогo державного соціального страхування.

Oтже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, якa є інвалідом, отримує пенсію aбo соціальну допомогу, звільняється вiд сплати за себе єдиного внеску.

Дякуємо за питання

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку), оподатковуються згідно з розділами III і IV Податкового кодексу України.

Порядок оподаткування дивідендів встановлено пунктом 153.3 статті 153 Кодексу.

Згідно з пп.153.3.2 п.153.3 ст.153 ПКУ, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки податку на прибуток, встановленої на відповідний рік, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

В той же час абзацом «а» підпункту 153.3.5 пункту 153.3 статті 153 ПКУ визначено, що зазначений авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Слід звернути увагу на те, що на відміну від розрахунку податку на прибуток підприємств, який проводять платники податків, які знаходяться на звичайній системі оподаткування, Кодексом не передбачено зменшення суми нарахованого єдиного податку на суму авансового внеску, сплаченого у зв’язку з нарахуванням дивідендів.

Таким чином, юридична особа - платник єдиного податку зобов’язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам - засновникам) нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується єдиний податок, внесок за правилами, встановленими підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПКУ для сплати авансового внеску з податку на прибуток. Суми нарахованого єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв’язку з нарахуванням дивідендів.

На сплату дивідендів: код 11010400
платіж: *;101;;ПДФО на дивіденди за ________20__р.;;;
розрахунковий рахунок знайдете по коду платежу – 11010400

Дякуємо за питання

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Звертаємо Вашу увагу, що вартість розмов у службових цілях із корпоративного номера повинна потрапляти до складу податкових витрат незалежно від того, де й коли відбувалися дзвінки. Адже згідно з пп. 138.10.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), витрати на оплату послуг зв’язку (у т.ч. на стільниковий зв’язок) включають до складу інших витрат без будь-яких додаткових умов. Зрозуміло, якщо всі дзвінки мали службовий характер, сплачувати ПДФО з їх вартості не потрібно.

Госпдіяльний статус витрат на зв’язок підтверджує наказ по підприємству про придбання мобільних телефонів із метою використання їх у госпдіяльності. Крім того, звичайно ж, повинні бути розрахункові документи про оплату послуг мобільного зв’язку та договір з оператором про надання послуг за зазначеними корпоративними номерами.

Також звертаємо увагу, що розділом ІІІ Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року  обов’язок доводити зв’язок витрат з господарською діяльністю покладено на платника податків. Отже, потрібні такі документи:


правила користування мобільним зв’язком, затверджені керівником підприємства. Цими правилами необхідно закріпити виробничу необхідність мобільного зв’язку: для оперативного прийняття управлінських рішень, для безперервного контролю за виконанням замовлень поза виробничими приміщеннями, для зв’язку в період відряджень, для швидкого реагування на зміни умов доставки вантажів тощо.
Усе залежить від того, хто користується мобільним телефоном. Також наказом необхідно встановити заборону використання мобільного телефону в особистих та інших невиробничих цілях та зобов’язати працівників відшкодовувати вартість особистих та невиробничих розмов шляхом внесення готівкових коштів до каси підприємства. Таку процедуру слід здійснювати після детального аналізу рахунків мобільного оператора;
відповідний перелік посад працівників, які необхідно забезпечити апаратами мобільного зв’язку за виробничою необхідністю. Цей перелік також слід затвердити наказом керівника. Наказ не повинен містити прізвища конкретних працівників підприємства, а лише перелік посад працівників, які потребують мобільного зв’язку;
детальні рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів i часу розмов (при контрактному підключенні);
журнали обліку дзвінків, який має бути прошитий та скріплений печаткою та підписом директора. У журналі слід зазначати цілі дзвінків та їх тривалість. Журнал може бути довільної форми, але вести його потрібно за кожним номером телефону, тобто за кожним користувачем.


Дякуємо за питання

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області