Налоговая справка ГФС
Богдан 17-07-2014 16:11
Головне управління ДФС у Черкаській області
ПП "Конвой" 17-07-2014 16:3
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно із пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Аня 17-07-2014 15:52
Відповідно до ст.19 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654) за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому Законом №2654-XII.
Згідно з пп.„а” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до п.197.12 ст.197 р.V ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
З урахуванням викладеного, операції платника ПДВ – ломбарду з постачання заставленого майна звільняється від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Мережко Р.О. 17-07-2014 15:44
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно із п. 181.2 ст. 181 р. V ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Пономаренко 17-07-2014 15:0
Відповідно до п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
У Свідоцтві платника єдиного податку згідно з п. 299.11 ст. 299 ПКУ та п. 1 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року № 1675, вказується, зокрема, місце провадження господарської діяльності.
Тобто, пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не застосовується до житлової нерухомості, яка зазначена в Свідоцтві фізичної особи - платника єдиного податку, якщо видом діяльності фізичної особи – підприємця згідно Національного класифікатора України ДК 009:2010 є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна в т.ч. житлової нерухомості.
Разом з тим,якщо фізичні особи фактично здійснюють діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається в графі ”Місце здійснення підприємницької діяльності” Свідоцтва платника єдиного податку, а для платників на загальній системі оподаткування – у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців, то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на такі об’єкти житлової нерухомості пільга не застосовується.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Бухгалтер 17-07-2014 14:38
Головне управління ДФС у Черкаській області
Сергій 17-07-2014 12:56
Дякуємо за запитання! На сьогодня додаткових звітів з єдиного податку (ІІІ група, 5%) та ЄСВ не передбачено.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Оксана 16-07-2014 16:47
На ваше питання повідомляємо. Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку є:1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі;2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. Але для деяких операцій встановлено особливості, а саме п. 292.4 ПКУ визначає наступне: доходом платника єдиного податку за операціями з надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами є сума отриманої винагороди повіреного (агента). Доцільно розглянути наведенні договори та порівняти з договором комісії. Відповідно до ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Статтею 1002 ЦКУ встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Водночас договір комісії визначено ст. 1011 ЦКУ як договір, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленому у договорі комісії.
Дякуємо за питання
Головне управління ДФС у Черкаській області
Александр 16-07-2014 14:13
Головне управління ДФС у Черкаській області
Сергій 15-07-2014 21:34
Головне управління ДФС у Черкаській області
Ірина 15-07-2014 10:41
Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів (крім процентів у сумі, що не перевищує в рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, процентів, визначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у п.п. 165.1.46 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Оподаткування процентів, сума яких обчислюється з урахуванням п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом звітного місяця, здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) із застосуванням ставки, встановленої абзацом першим цього пункту, що не виключає обов’язку отримувача таких доходів щодо здійснення річного перерахунку за сукупністю ставок, передбачених п. 167.5 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ передбачено, що при перерахунку загального річного оподатковуваного доходу для бази оподаткування доходів у формі процентів, обчисленої з урахуванням п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку застосовуються такі ставки:
якщо база оподаткування звітного податкового року не перевищує 204 прожиткових мінімуми - 15 відсотків;
якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 204 прожиткових мінімуми, але не перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення - 20 відсотків;
якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення - 25 відсотків.
Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами Розділу IV ПКУ.
Відповідно до Розділу II Закону України від 10 квітня 2014 року № 1200 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» норми щодо оподаткування дивідендів наберуть чинності лише з 01 січня 2015 року.
Головне управління ДФС у Черкаській області
Санаторій "Сосновий" 17-07-2014 16:15
Згідно з п.24 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» із змінами та доповненнями (далі - Постанова № 992) молодим фахівцям, які одержали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим фахівцям виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи) за рахунок замовника. Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються усі види соціального захисту, передбачені колективним договором працівників підприємства, установи, організації.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Підпунктом 165.1.26 п.165.1 ст.165 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, тобто не вище за суму, що дорівнює сумі прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень.
Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставками, визначеними п.167.1 ст.167 ПКУ (15% та/або 17%).
Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Враховуючи вищевикладене, сума академічної або соціальної стипендії, яка виплачується за рахунок замовника молодим фахівцям, які одержали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, не підпадає під дію пп.165.1.26 п.165.1 ст.165 ПКУ та включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Дякуємо за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області