Налоговая справка ГФС

Доброго дня! Згідно із п.48.5 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 ПКУ); фізичною особою - платником податків або його законним представником (пп.48.5.2 п.48.5 ст.48 ПКУ); особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (пп.48.5.3 п.48.5 ст.48 ПКУ). Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків (п.48.6 ст.48 ПКУ). Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (абз.3 п.46.1 ст.46 ПКУ).

Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня! Згідно ст.292.2 ПКУ для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

292.2. При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

292.3. До суми доходу за звітний період включаються сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Подробнее: http://kodeksy.com.ua/podatkovij_kodeks_ukraini/statja-292.htm

Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Згідно п. 172.9 ст. 172  Податкового кодексу України Дохід від операцій з продажу (обміну) обєктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковуються згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167. ( ставка від 15-17%)

Державна податкова інспекція у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області

Інтернет-конференція

Відповідно до п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.
     Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
     Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
     Платники податку, крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 ПКУ, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених п.п. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241 ПКУ, які сплачують податок до або в день подання митної декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення - за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
     Отже, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками екологічного податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди.

Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

Відповідно до останнього абзацу п. 64.7 ст. 64 р. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, великий платник податків, щодо якого центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.

Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
     Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).
     За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.4 ст.286 ПКУ).
     Виходячи з можливості подання платниками плати за землю (за власним вибором) декларацій на поточний рік або щомісяця звітних декларацій, а також декларацій за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі в продовж поточного року, суб’єкт господарювання, який на початку року не був платником плати за землю та протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки річну податкову декларацію з плати за землю або щомісячні декларації за типом «Звітна».

Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

     Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
     Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
     Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ПКУ:
     або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
     або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
     Форма податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи (далі - декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159).
     У разі виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій декларації, у тому числі і за звітні (податкові) періоди попереднього року, використовується чинна форма декларації.
     Декларація може подаватися юридичною особою - платником єдиного податку як звітна, звітна нова і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 1 «Тип податкової декларації» заголовної частини декларації). У полі 2 «Група платника єдиного податку» заголовної частини декларації платник зазначає групу, на якій він перебував як у звітному, так і у минулих періодах. У полі 3 заголовної частини декларації зазначається звітний (податковий) період, за який подається звітна (звітна нова) декларація, а у полі 4 - податковий (звітний) період, що уточнюється у разі подання уточнюючої декларації.
     Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку «Розрахунок податкового зобов’язання єдиного податку за минулий період, що уточнюється» (далі – додаток) до декларації платник єдиного податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками податкової декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку. Додаток до декларації заповнюються окремо за кожний період, що уточнюється, у тому числі за періоди до 01.01.2012. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання (як сума відповідних рядків додатків), переноситься до частини «Самостійне виявлення помилок» (рядки 11 – 12) декларації. В рядку 14 декларації зазначається сума штрафу в розмірі 5% від суми збільшення та в рядку 15 декларації - сума пені.
     Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації окремо за кожний період, що уточнюється, у тому числі за періоди до 01.01.2012, то додаток до декларації не заповнюється. Правильні значення показників зазначаються в такій декларації (рядки 1 - 9 р. ІІ або рядки 16 – 24 р. ІІІ), а в рядку 10 р. ІІ або рядку 25 р. ІІІ декларації - сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (сума задекларованого податкового зобов’язання). На підставі порівняння податкового зобов’язання такої декларації та декларації, яка уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, штрафу в розмірі 3% від суми недоплати (рядок 13 р. ІІ або рядок 28 р. ІІІ), та пені (рядок 15 р. ІІ або рядок 30 р. ІІІ).
     У разі проведення виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 01.01.2012, при визначенні значень рядків 11, 12 р. ІІ або рядків 26, 27 р. ІІІ уточнюючої декларації або додатку до звітної (нової звітної) декларації проводиться порівняння суми виправленого (вірного) податкового зобов’язання та суми податкового зобов’язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка (рядок 8 розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою, форма якого затверджена наказом ДПА України від 28.02.2003 № 98). У рядку 1 р. ІІ або рядку 16 р. ІІІ уточнюючої декларації або рядку 1 додатка до звітної (нової звітної) декларації платник єдиного податку зазначає всю виручку, що оподатковується за обраною ставкою до 01.01.2012 (6% або 10%), а у рядку 7 р. ІІ або рядку 22 р. ІІІ декларації або рядку 7 додатка до звітної (нової звітної) декларації визначає суму єдиного податку за обраною ставкою до 01.01.2012 (6% або 10%).

 Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
     Згідно з п.292.6 ст.292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
     Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
     Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст.296 ПКУ (п.292.13 ст.292 ПКУ).
     Платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п.44.2 ст.44 ПКУ (пп.296.1.3 п.296.1 ст.296 ПКУ).
     До складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп.5 п.292.11 ст.292 ПКУ).
     Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, то такі кошти не включаються до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку.
     У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи або уточнення показників у складі звітної податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за наступний податковий період разом з якою заповнюється розрахунок податкового зобов’язання єдиного податку за минулий період, що уточнюється.

Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

     Відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладання договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців регулюється главою 1 розділу ХІУ ПКУ де пп.1 п.297.1 ст.297 платники єдиного податку звільняються від сплати, та подання податкової звітності по податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п.297.3 ст.297 ПКУ Платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець платник єдиного податку, який виплачує доходи нерезиденту – юридичній особі не вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів та звітність про виплачені доходи до органів доходів і зборів не подає.

Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

Відповідно до п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

 Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

     Відповідно до п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

 Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

Інтернет-конференція

Відповідно до п. 294.7 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі зміни податкової адреси фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

Дякуємо за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області