Налоговая справка ГФС

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується:
     для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
     для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
     Згідно з п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі – коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
     а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
     б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
     в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.
     Разом з тим, відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
     Також відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
     Таким чином, при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню.

 Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

     Згідно із п.п. 9 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку першої або другої групи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

     Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених гл. 1 розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (у Ващому випадку – з 2012 року). У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до  пп.166.3.5. п.166.3 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються  суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї;

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п.162 ст.166 ПКУ). У Вашому випадку у рядку 5 додатку 6 до рядка 11 податкової декларації про майновий стан і доходи відображається сума фактичних витрат (але не більше укладеного полісу страхування) тобто 5847,60 грн. та відповідно від даної суми буде розраховуватися розмір податкової знижки.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до спільного листа Міністерства доходів і зборів та ПФУ  від 27.12.2013 року №21052/5/99-99-17-03-01-16, № 36398/05.10 роз’яснення з питань щодо ведення Реєстру застрахованих осіб, включаючи заповнення таблиць 5-9 додатка 4 надають органи Пенсійного фонду України.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до пп. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України реєстрація платником ПДВ відбувається у разі перевищення протягом останніх 12 календарних місяців сукупно 1000000 грн. (без врахування податку на доданувартість).

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 розділу III Податкового кодексу України об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Крім того, слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями).

 Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 446/2011, Мінфін відповідно до покладених завдань здійснює нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку.

Головне управління ДФС у Черкаській області

До компетенції органів ДФС не відноситься надання консультацій стосовно ведення бухгалтерського обліку, а тільки з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до п.293.2 ст.293  діючого Податкового кодексу України для другої групи платників єдиного податку фіксована ставка єдиного податку встановлюється у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати, для першої групи у межах до 10% розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року буде передбачена Законом "Про державний бюджет на 2016 рік" в ромірі 1378 грн., відповідно щомісячний авансовий внесок для другої групи буде в розмірі - 275,6 грн. (1378х20%=275,6 грн.), для першої групи - 137,8 грн. відповідно.

Звертаємо увагу, що Міністерством Фінансів України подано на розгляд Проект Податкової реформи, яка змінює умови перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування.

 

Головне управління ДФС у Черкаській області

Фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, площа якої не перевищує норми, встановлені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може застосовувати спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку другої групи за умови внесення до реєстру платників єдиного податку такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна та надання цих послуг платникам єдиного податку та населенню.

Відповідно до пп. 5) п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України до доходів, отриманих платниками І або ІІ групи від провадження діяльності, яка не передбачена у пп. 1 або 2 п. 291.4 ст.291 цього Кодексу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%. Крім того Вам необхідно було перейти з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність на сплату інших податків і зборів.

 

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
     Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок).
     Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
     Обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ. (частина третя ст. 9 Закону № 2464).
     Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
     Отже у разі якщо заробітна плата минулих періодів, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.

Головне управління ДФС у Черкаській області

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
     Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок).
     Об’єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
     Обчислення ЄВ здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ. (частина третя ст. 9 Закону № 2464).
     Згідно з п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.
     Отже у разі якщо заробітна плата минулих періодів, суми її індексації, нараховані в поточному періоді за минулі, відносяться до звітного періоду (місяця), в якому провадяться донарахування.

Головне управління ДФС у Черкаській області

 Відповідно до пп. 7) пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України – платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, у разі здійснення видів  діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку , - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися таки види діяльності.

Відповідно до пп. 299.10 ст. 299  Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників  єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: пп.3) у випадках визначених підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України

Головне управління ДФС у Черкаській області