Налоговая справка ГФС

Доброго дня!

Після оформлення документів (договір оренди, доручення тощо) на право використання такого транспортного засобу Ви маєте право використовувати його в своїй підприємницької діяльності.

Дякуємо за питання

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Фізична особа – підприємець повинна забезпечити наявність на місці здійснення діяльності наступних документів:

- книга обліку доходів та витрат;

- виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

- свідоцтво платника єдиного податку або торговий патент, ліцензії;

- книга обліку розрахункових операцій (у разі, якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником єдиного податку);

- свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

- трудові угоди з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку зобов’язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.

У разі невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документу фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Дякуємо за питання

 

 

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Добрий день!!!

 Відповідно до п.1 р.І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733 (далі – Порядку №1002), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктом 1 р.V Порядку №1340 передбачено, що платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом.
Враховуючи зазначене, оскільки здійснення платником податку коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) Реєстрів, то і подавати до контролюючого органу копії Реєстрів, які містять виправлені помилки, не потрібно.
Окрім того, платнику податку не потрібно подавати копії Реєстрів разом з уточнюючим розрахунком, так як копії Реєстрів, що подаються ним разом з податковою декларацією з ПДВ за відповідний звітний період до контролюючого органу в електронному вигляді, у підсумках щоденно зареєстрованих операцій містять в тому числі показники, включені до уточнюючих розрахунків.

 

Отже вам не потрібно надавати реєстр виданих накладних не платникам ПДВ

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Добрий день!!!

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Добрий день!!!

Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733 (далі – Порядок №1340).
Особливості заповнення деяких граф розділу I «Видані податкові накладні» реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) визначені в р.ІІІ Порядку №1340.
При занесенні до розділу І Реєстру податкової накладної, складеної за операціями з експорту товарів:
у графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі);
у графі 2 вказується дата складання податкової накладної, що відповідає даті вивезення, фактично підтвердженої оригіналом МД;
у графі 3 проставляється номер МД;
у графі 4 зазначається «МДП» - митна декларація, складена на паперових носіях або «МДЕ» - електронна митна декларація;
у графі 5 вказується найменування (прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи - підприємця) покупця;
у графі 6 – позначка «O»;
у графах 7, 12 відображається митна вартість експортованих товарів у гривнях, обрахована за курсом НБУ, встановленим на дату складання МД.
графи 8-11 та графа 13 не заповнюються (проставляється позначка «O»).

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Добрий день!!

Відповідно до п.5 р.І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 №362) (далі – Інструкція), підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Особливості застосування платіжних карток визначено постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова №223), відповідно до п.1.4 якої корпоративний спеціальний платіжний засіб - це спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб’єкта господарювання; спеціальний платіжний засіб - це платіжна картка, мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку, а також інші операції, установлені договором.
Операції користувачів платіжними засобами повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи (п.7.3 Постанови №223).
Згідно з пп.2.1 п.2 Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 №126, фактичні витрати відрядженого працівника в іноземній валюті, які визначаються згідно із затвердженим звітом про використання коштів, але не більше суми авансу, перераховуються у національну валюту України за валютним курсом на дату отримання авансу.
У разі, якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті у затвердженому звіті про використання коштів більші отриманого авансу, то таке перевищення підлягає перерахунку у національну валюту України за валютним курсом на дату затвердження звіту про використання коштів.
Форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 №1276.
Якщо відрядженим працівником застосовується корпоративна картка, у Звіті відображаються тільки використані (списані з картрахунку) кошти. При цьому працівник крім рахунків готелів, проїзних квитків тощо повинен надати до Звіту документи, що підтверджують здійснені за допомогою платіжних карток розрахунки, а саме: чеки банкомату, сліпи, квитанції платіжних терміналів тощо.
Враховуючи зазначене, кошти в національній валюті країни, до якої відряджався працівник, або у вільно конвертованій валюті, які отримує працівник як аванс на корпоративну картку в розмірах, встановлених законодавством, перераховуються у національну валюту України за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на дату списання з карткового рахунку такої валюти за умови наявності підтверджуючих документів.

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Добрий день!! Реєструвати трудові договири  в органах Міндоходів вам не потрібно

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076), ст. 1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп.6 п.1 ст.1 Закону №5076).
Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 ст.291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа - підприємець.
Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.Якщо фізична особа провадить незалежну адвокатську діяльність, та одночасно здійснює й підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, така особа веде дві книги обліку доходів і витрат:

            1. Книгу обліку доходів і витрат (затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1025) – для відображення доходів, отриманих від адвокатської діяльності;

            2. Книгу обліку доходів (затверджену наказом Мінфіну України від 15.12.2011р. №1637) – залежно від обраної групи платника єдиного податку.

            Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника ЄП-фізичної особи-підприємця. Форму такої декларації затверджено наказом Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

                        Декларація подається у строки:

            -   для платників єдиного податку І та ІІ груп – у строки, встановлені для річного податкового періоду. Тобто, протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем звітного року.

            - для спрощенців ІІІ та V груп – у строки, встановлені для квартального податкового періоду.  Тобто протягом  40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу. У 2013 році:  за І квартал – до 10 травня; за півріччя – до 10 серпня; за 9 місяців – до 9 листопада; за рік – до 9 лютого.

 Порядок ведення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності визначено розділом XIV Податкового кодексу України.

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня.  Враховуючи Вашу ситуацію, що продаж  рухомого майна відбувся у 2012р., то відповідно до пп.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ від 02.12.2010р.№ 2755-VI, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положенням статей 172-173 цього Кодексу. Відповідно до п. 173.2 ст.173 ПКУ до внесення змін з 01.01.2013р.під час продажу одного з об"єктів  рухомого майна у вигляді легкового автомобіля,мотоцикла, моторолерра не частіше одного разу протягом звітного податкового  року доходи продавця  від зазначених операцій оподатковуються за ставкою  1 відсоток. Відповідно до внесення змін до ПКУ з 01.01.2013р. дохід, отриманий платником податку від продажу  протягом звітного року одного з обєктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Зазвичай припинення зовнішно-економічний контракт  здійснюється:


Належним виконанням зобов'язань, після чого припиняються усі взаємні права та обов'язки, встановлені гарантії.
Закінченням строків його дії.
Згодою сторін, яка має бути оформлена відповідним документом та печаткою. Якщо сторони передбачають добровільне припинення ЗТК, то вони також повинні передбачити порядок балансу та погашення усіх взаємних зобов'язань, закінчення усіх взаємних розрахунків та перерахувань, якщо такі залишились незавершеними.
Заміною виконання; така норма хоча і не передбачається законодавством, проте широко використовується у практиці комерційного обороту, коли, наприклад, продавець пропонує заміну товару іншим, який задовольняє покупця як належне виконання ЗЕК. За формальною ознакою це буде вже інший контракт або угода у рамках генерального контракту.
Заліком вимог. Можливий за згодою сторін залік зобов'язань погашенням -виконанням сторонами однорідних вимог, які існують за контрактом та задо­вольняють сторони. Предметом заліку можуть бути лише однорідні вимоги - грошові зобов'язання.
Новацією, тобто заміною на підставі угоди одних зобов'язань на інші шляхом укладення нової угоди або ЗЕК. Для припинення ЗЕК в результаті новації вона повинна бути законною, не мати пороку волі або інших причин. Оскільки новація - це новий ЗЕК, усі гарантії, поручительства, застава та інше, які випливають із попереднього контракту, втрачають чинність.
Поглинанням іншими контрактаи; ця підстава подібна до новації, але відрізняється зміною форми ЗЕК та його правовою силою, наявністю захисних застережень.
Ліквідацією юридичної особи - сторони ЗЕК; можливе зазначення переходу зобов'язань до правонаступника, наприклад до вищестоячої організації, засновника або ліквідаційної комісії.


9.   На правомірну вимогу однієї із сторін; у ЗЕК передбачається мінімальний строк,
за який одна сторона повинна поінформувати іншу про свій намір припинити ЗТК,
наприклад, за три місяці. Тут же зазначається порядок обрахування плину часу - з
дг.ти отримання контрагентом письмового повідомлення. Вимога припинення ЗЕК має
бути обгрунтована та передбачений порядок узгодження заліку або погашення витрат,
які мали місце у зв'язку з приготуванням до виконання. Необгрунтоване припинення
- мотив для суперечки про погашення збитків.


Принциповою неможливістю виконання внаслідок форс-мажору.
Внаслідок порушення умов ЗЕК.


12. За рішенням суду, арбітражу або інших органів держави, до компетенції яких
належать такі дії.

Умови ЗЕК обов'язково повинні передбачати порядок припинення контракту. При цьому вказуються:


мотиви припинення;
порядок та строки повідомлення контрагента;


-     строки та порядок оперативних остаточних взаєморозрахунків, у т.ч. по можливих збитках, які можуть виникнути при таких діях безпосередньо або непрямо, а також по втраченій вигоді.

Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

     Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

     Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

     Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пп.«г» п.198.5 ст.198 ПКУ).

     З метою застосування п.198.5 ст.198 ПКУ податкові зобов’язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

     У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПКУ).

     Враховуючи зазначене, якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий покупець у зв’язку з невикористанням товарів/послуг в межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату списання дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов’язання, де база оподаткування визначається виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг.

 

Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня. Відповідно до п.173.2 ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Якщо протягом звітного року відбувся продаж двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткванню за ставкою 5% від ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.

Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області