Налоговая справка ГФС

Договір оренди офісного приміщення оформлено від імені фізичної особи - громадянина. Отримавши дохід громадянин повинен сплатити податок в розмірі 15% від отриманого доходу , що Ви і зробили.

Корсунь-Шевченкіська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Шановна пані Вікторія!

Відповідно до пп.16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
     Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.30.6 ст.30 ПКУ).
     Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233).
     Відповідно до п.2 Порядку №1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
     Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування, відображається у додатку ПЗ до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація ), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 №1213.
     У Звіті суб’єктом господарювання зазначається сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, розрахована як прибуток від пільгової діяльності (рядок 09 додатка ПЗ до Декларації), помножений на діючу ставку податку на прибуток.
     Отже, враховуючи те, що сума пільги з податку на прибуток розраховується платником податку на прибуток на підставі даних додатка ПЗ до Декларації, яка подається до органу державної податкової служби згідно з п.57.1 ст.57 ПКУ один раз за підсумками року, Звіт таким суб’єктом господарювання подається у строки подання річної Декларації.

Відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233 (далі – Порядок №1233).
     Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
     Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - Звіт) за формою згідно з додатком (п.2 Порядку №1233).      У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п.3 Порядку №1233).
     Відповідно до п.4 Порядку №1233 у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» Звіту зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою.
     Відповідно до Довідника пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, під кодами пільг 11020193 – 11020204 вказуються пільги з оподаткування неприбуткових установ і організацій, зокрема, доходи неприбуткових установ і організацій, звільнених від оподаткування податком на прибуток відповідно до ст.157 ПКУ.
     Отже, у графі «Сума податкових пільг» Звіту відображається сума податку на прибуток, яку неприбуткова організація мала сплатити до бюджету у випадку врахування отриманих сум у складі доходу.

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Шановна пані Вікторія!

Відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
     Платниками збору не можуть бути особи, які:
     а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
     б) особи, які прибули у відрядження;
     в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
     г) ветерани війни;
     ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
     д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Міністерства охорони здоров’я України;
     е) діти віком до 18 років;
     є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.
     Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
     Перелік податкових агентів визначений п. 268.5 ст. 268 р. ХІІ ПКУ.
     Так, згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
     а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
     б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
     в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Золотоніська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

 Відповідно до п.296.2 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку другої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п.295.1 ст.295 ПКУ.
     Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи.
     Згідно із пп.296.5.1 п.296.5 ст.296 ПКУ платники єдиного податку другої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи.
     При цьому, у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку зокрема, другої групи, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» р.XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п.295.1 ст.295 ПКУ.
     Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
     Відповідно до пп.49.18.2 та пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
      календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
     календарному року, крім випадків, передбачених пп.49.18.4 та 49.18.5 цього пункту (для платників податків на доходи фізичних осіб) - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Ви маєте право надавати податкову соціальну пільгу.

Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

 Відповідно до п.4.7 р.IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 09.12.11 №1588, для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає до органу ДПС за своїм основним місцем обліку такі документи:
     заяву за ф. N 1-ОПП;
     копію договору управління майном;
     копію витягу із Державного реєстру правочинів, яким засвідчується державна реєстрація договору управління нерухомим майном, якщо предметом договору управління майном є нерухоме майно. У цьому випадку договір управління майном має бути нотаріально посвідченим.

Звенигородська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву (абз. 2 п. 44.3 ПКУ).

Дякуємо за питання

 

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

Ліцензія без відмітки про внесення чергових платежів вважається недійсною.

Дякуємо за питання!

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

Доброго дня!

За земельну ділянку необхідно сплачувати.

Вирішувайте питання оренди земельної ділянки під будівлею з місцевими органами самоврядування.

Дякуємо за питання.

Уманська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області

"Інтернет-конференція"

Відповідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із п.44.3 ст.44 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у п.44.1 ст.44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Водночас, згідно із ст.32 Закону України від 24 грудня 1993 року №3814-XII «Про Національний архівний фонд та архівні установи» із змінами та доповненнями, об’єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов’язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради.

У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов’язані забезпечити збереженість їх архівних документів за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб (усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерську звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) за період 1095 днів, що передують даті останньої господарської операції, - протягом трьох років з дня здачі в архів, документи про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам - протягом сімдесяти років).

Якщо документи, визначені у п.44.1 ст.44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п.44.3 ст.44 ПКУ.

Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки. Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.

Разом з тим, якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

 Дякую за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

"Інтернет-конференція"

Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 ПКУ та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).   

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Згідно з п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Дякую за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області

"Інтернет-конференція"

Відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

-     календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ);

-     календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ);

-     календарному року, крім випадків, передбачених пп.49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ);

-     календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV ПКУ; (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ);

-     календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Згідно із п.49.20 ст.49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п.57.1 ст.57 ПКУ).

Отже, термін сплати податків і зборів не переноситься у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. Якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то ПКУ також не передбачено перенесення термінів сплати.  

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації без урахування перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями.

 Дякую за запитання!

Головне управління ДФС у Черкаській області