Налоговая справка ГФС
Eлена 26-07-2013 11:18
Скажите, пожалуйста, можно ли погашать задолженность по авансовым отчетам директору предприятия при помощи корпоративной карты без оприходования наличности в кассе? Спасибо з ответ.
Термін "корпоративна картка" пункту 1,2 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 5730 від 22.12.2010 на термін "корпоративний спеціальний платіжний засіб", І відповідно до п 2.12 глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".Фізична особа - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касї.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
александр 25-07-2013 16:47
яка відповідальність за відсутність реєстрації податкової накладної в Державному реєстрі
Добрий день!
Якщо ПН не зареєстрована у ЄРПН, то покупець втрачає право на формування по ній податкового кредиту (з усіма наступними наслідками). При чому продівець в будь - якому випадку зараховує дану операцію до податкового зобовязання.
Якщо ПН не зареєстрована у ЄРПН, то покупець втрачає право на формування по ній податкового кредиту (з усіма наступними наслідками). При чому продівець в будь - якому випадку зараховує дану операцію до податкового зобовязання.
Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Елена 25-07-2013 15:47
Скажите, пожалуйста, может ли быть погашена задолженность перед подотчетным лицом путем снятия наличных с корпоративной карты предприятия самим подотчетным лицом (оно же - доверенное лицо при использовании корпоративной карты) без оприходования наличности в кассе.
НІ, тому що корпоративна картка є власністю підприємства.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталія Дмитріївна 25-07-2013 11:43
Дякую за відповідь. Яка крім авансового звіту є ще можливість повернути засновнику 16 000.00грн поворотної фінансової звітності.
Будь-ласка. Задайте питання коректніше.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталия Дмитріївна 25-07-2013 8:8
Ми-юридична особа (ТОВ) на загальних умовах оподаткування, отримали поворотну финансову допомогу в листопаді 2012р. від юридичної особи на загальних умовах оподаткування 16 0000,00грн. Повернув цю допомогу в травні 2013р. готівкою засновник через банк за власний рахунок. В договорі указано, що допомога надана на 365днів. Питання: Чи потрібно нараховувати % за цей період?
В червні 2013р. ТОВ почало отримувати доходи.
Питання: Чи маєм право повернути через авансовий звіт ці кошти в розмірі 16 000.00грн засновнику?
Доброго дня!
Сума відсотків за цей період користування поворотною фінансовою допомогою повинна бути передбачена у договорі про поворотну фінансову допомогу з юридичною особою від якої її отримано. Кошти засновнику можна повернути через авансовий звіт, але не більше 10 000 грн. за день.
Сума відсотків за цей період користування поворотною фінансовою допомогою повинна бути передбачена у договорі про поворотну фінансову допомогу з юридичною особою від якої її отримано. Кошти засновнику можна повернути через авансовий звіт, але не більше 10 000 грн. за день.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Наталия Дмитріївна 25-07-2013 8:4
Ми-юридична особа (ТОВ) на загальних умовах оподаткування, отримали поворотну финансову допомогу в листопаді 2012р. від юридичної особи на загальних умовах оподаткування 16 0000,00грн. Повернув цю допомогу в травні 2013р. готівкою засновник через банк за власний рахунок. В договорі указано, що допомога надана на 365днів. Питання: Чи потрібно нараховувати % за цей період?
В червні 2013р. ТОВ почало отримувати доходи.
Питання: Чи маєм право повернути через авансовий звіт ці кошти в розмірі 16 000.00грн засновнику?
Доброго дня!
Сума відсотків за цей період користування поворотною фінансовою допомогою повинна бути передбачена у договорі про поворотну фінансову допомогу з юридичною особою від якої її отримано. Кошти засновнику можна повернути через авансовий звіт, але не більше 10 000 грн. за день.
Сума відсотків за цей період користування поворотною фінансовою допомогою повинна бути передбачена у договорі про поворотну фінансову допомогу з юридичною особою від якої її отримано. Кошти засновнику можна повернути через авансовий звіт, але не більше 10 000 грн. за день.
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
Виктория 24-07-2013 16:38
Наша організація є балансоутримувачем державного майна. Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, що надходять бюджетній установі - балансоутримувачу державного майна - платнику ПДВ як відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомго майна та комунальних послуг і енергоносіїв? Чи поширюється на балансоутримувачів п. 188.1 Податкового кодексу?
Доброго дня. Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України до бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти за виключенням суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв.
Кам‘янська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області
ПП "Стомакс" 24-07-2013 16:8
Чи необхідно суб’єктам господарювання, які подають до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1 та роздруковувати фіскальні звітні чеки?
"Інтернет-конференція"
Відповідно до п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднанні.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам’яті.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п.9 ст.3 Закону №265).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які подають до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1.
При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків.
Дякую за запитання!
Відповідно до п.7 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднанні.
Суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам’яті.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п.9 ст.3 Закону №265).
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які подають до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, не зобов’язані подавати Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № 3ВР-1.
При цьому, такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування та зберігання фіскальних звітних чеків.
Дякую за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Дмитро ФОП 24-07-2013 16:3
Яким чином оформлюється сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії? Завчасно дякую!
"Інтернет-конференція"
Відповідно до п.9.7 р.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами і доповненнями сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент відключення електроенергії, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання (далі - СГ) протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».
Отже, у розрахунковій книжці записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.
Згідно із п.4.9 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 із змінами та доповненнями, якщо у разі відключення електроенергії розрахункові операції провадяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановленого відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт. При потребі виконується операція «Службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Тобто, після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у розрахунковій книжці за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в розрахунковій книжці на цю суму необхідно зробити запис «Службова видача». Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.
Дякую за запитання!
Відповідно до п.9.7 р.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами і доповненнями сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент відключення електроенергії, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання (далі - СГ) протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».
Отже, у розрахунковій книжці записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.
Згідно із п.4.9 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 із змінами та доповненнями, якщо у разі відключення електроенергії розрахункові операції провадяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановленого відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт. При потребі виконується операція «Службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Тобто, після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у розрахунковій книжці за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції «Службове внесення», а в розрахунковій книжці на цю суму необхідно зробити запис «Службова видача». Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.
Дякую за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Иванна Алексеевна 24-07-2013 15:59
Який максимальний термін використання КОРО або резервного РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або відключення електроенергії і в який строк центри сервісного обслуговування повинні забезпечити відновлення роботи РРО?
"Інтернет-конференція"
Відповідно до статті 5 Закону України від 6 липня 1995року №265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами і доповненнями (далі-Закон), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 14 Закону передбачено, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.
Дякую за запитання!
Відповідно до статті 5 Закону України від 6 липня 1995року №265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами і доповненнями (далі-Закон), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 14 Закону передбачено, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.
Дякую за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
Галіна 24-07-2013 15:48
На період відпустки касира чи має право керівник виконувати його функції і підписувати касові документі окремо як касир та як керівник підприємства?
"Інтернет-конференція"
Відповідно до п. 4.7 розділу 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10320 із змінами та доповненнями (далі – Положення), керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами Положення. Тобто особа, яка зараховується на роботу, має право виконувати обов’язки касира за умови оформлення:
- договору про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира;
- письмового розпорядження (наказу) керівника підприємства.
При цьому, згідно із п. 4.8 розділу 4 Положення підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.
При цьому, при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства.
Дякую за запитання!
Відповідно до п. 4.7 розділу 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10320 із змінами та доповненнями (далі – Положення), керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами Положення. Тобто особа, яка зараховується на роботу, має право виконувати обов’язки касира за умови оформлення:
- договору про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира;
- письмового розпорядження (наказу) керівника підприємства.
При цьому, згідно із п. 4.8 розділу 4 Положення підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.
При цьому, при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства.
Дякую за запитання!
Головне управління ДФС у Черкаській області
elena_nik7171@mail.ru 26-07-2013 14:9
Тальнівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Черкаській області